Опис власного педагогічного досвіду
Сідненко
Валентина Олександрівна
Вчитель початкових
класів
Павлівської загальноосвітньої школи I – III ступенів
Світловодської РДА
Кіровоградської
області
Освіта: вища, Кіровоградський
педагогічний університет ім.. В. Винниченка
Кваліфікаційна
категорія: вища
Стаж роботи: 29
років
Проблема самоосвіти: «Розвиток
пізнавальної активності учнів на уроках читання та математики шляхом
використання інтерактивних методів навчання»
Педагогічне кредо: «Навчати та
виховувати так, щоб у кожному дитячому серці запалити вогник пізнання,
мислення, добра»
Актуальність проблеми:
-
Підтримувати розвиток пізнавальної активності, самостійності та творчих
здібностей учнів;
-
Передбачати урізноманітнення навчальної та виховної діяльності;
-
Звільнити навчально – виховний процес від примусовості та абстрактності.
Пріоритетні напрямки :
Вчити доводити будь – які починання до логічного
завершення.
Надавати можливість виконувати навчальні завдання з
підвищенням їх складності.
Використовувати пізнавальну та творчу активність при
проведенні різних масових заходів, відкритих занять, бінарних уроків.
Залучати до творчої пошукової роботи з використанням
випереджуючих завдань.
Стимулювати і підтримувати ініціативу учнів, їх
самостійність та пізнавальну активність.
Створювати проблемні ситуації, що вимагають уяви та
альтернативи прогнозування.
Розвивати критичне сприйняття дійсності.
Сучасний урок – це
мистецтво поєднання інформаційно – комунікаційних технологій та прийомів, які
дають змогу учителю відкрити учню самого себе та само реалізуватися. Саме такі
уроки, які б моделювали розвивальний соціальнокультурний простір і давали змогу
реалізувати позитивний потенціал особистості в оволодінні національними
надбаннями я намагаюся проводити в своїй
практиці. Це уроки, на яких я розвиваю пізнавальну
активність учнів:
Міжпредметні уроки
Уроки-змагання
Уроки-мандрівки
Уроки-екскурсії
Уроки-казки
Уроки рольової гри
Театралізовані уроки
Уроки-проекти
Вони відрізняються
від стандартних тим, що участь у них є обов’язковою для всіх учнів. Тому
використання нестандартних уроків дає найбільший ефект у класах, де переважають
учні з нестійкою увагою до навчання.
Ян Коменський вважав
інтерес основою навчання, адже оригінальна форма пізнання допомагає уникнути
одноманітності, сприяє широкому застосуванню ефективних методів та прийомів
засвоєння нових знань та формування в них пізнавальної активності та творчих
здібностей. Пізнавальна активність і самостійність виявляється в потребі й
умінні учнів самостійно мислити, аналізувати й виконувати складні навчальні
завдання та орієнтуватися в життєвій ситуації. Основою розвитку пізнавальної
діяльності учнів є активний характер навчання. Запорукою успішного розвитку
учня є активна діяльність самого учня. Тому на своїх уроках, здійснюючи
індивідуальний підхід, я намагаюся розв’язати наступні завдання:
-
гармонійно поєднати пізнання, практичну діяльність та спілкування;
-
створити атмосферу зацікавленості кожного учня в індивідуальних та
колективних результатах роботи;
-
використовувати різноманітні унаочнення, інтерактивні вправи та технології;
-
стимулювати учнів до висловлювань, власних способів виконання завдань, з
метою розвитку їх самостійності та підвищення рівня активності;
-
використовувати протягом уроку дидактичний матеріал, який дозволить кожному
учню обрати найбільш значущі для нього вид, рівень та форму змісту навчального
матеріалу, що буде сприяти орієнтації на особистісний рівень навчальних досягнень;
-
заохочувати учнів знаходити свої способи діяльності, аналізувати діяльність
інших учнів з точки зору її раціональності і ефективності;
-
включати якомога більше практичних завдань;
-
використовувати самооцінювання та взаємооцінювання.
В. О. Сухомлинський
говорив, що необхідно вчити так, щоб кожен переживав радість успіху, щоб брався
до роботи з передчуттям успіху, а навчальний процес у сучасній школі повинен
розвивати всемогутню радість пізнання, тому що зацікавленість є ефективним
засобом успішного навчання, необхідною умовою досягнення позитивних наслідків.
Моє завдання як
педагога управляти процесами пізнавальної діяльності, творчого пошуку, йдучи
від простого до складного; створювати ситуації, що сприяють творчій активності
та спрямованості учнів, розвивати їхню уяву, асоціативне мислення, здатність
розуміти закономірності, прагнення постійно самовдосконалюватися.
На своїх уроках я
навчаю учнів співпрацювати, висловлювати власну думку та прислухатися до чужої,
спільно приходити до певного рішення. Робота в групах проводиться на уроках
математики , читання, природознавства, мови та на інших. Саме групова робота
формує в дітей здатність регулювати свої дії, аргументувати свою позицію й
приймати іншу точку зору, якщо вона більш обґрунтована. У процесі спільної
навчальної діяльності відбувається розвиток діалогічного мислення. Будь - яка дитина на уроках не тільки може виражати
свою думку, але й повідомити результати обговорення перед усім класом, а, крім
того, кожен може зайняти на деякий час позицію лідера й відчути свою
значимість.
Систематичне
використання міжпредметних зв’язків на уроках української мови, читання,
математики, природознавства, музики сприяють збудженню інтересу до навчання,
створюють сприятливі умови для цікавого навчання, а гра розвиває необхідні риси
особистості, виховує почуття відповідальності та привчає до колективної
дисципліни.
Життєвий досвід (автобіографія)
Сідненко Валентина Олександрівна
вчитель початкових класів,
голова РМО вчителів початкових класів
вчитель вищої
категорії,
Дата народження : 23 вересня 1968 р.
Домашня адреса :
Кіровоградська область
Світловодський район
село Павлівка
вулиця Нагірна, 33
Закінчила : Олександрійське
педагогічне
училище імені
В. О. Сухомлинського та
Кіровоградський педагогічний
університет імені В. Винниченка
Місце роботи : Павлівська ЗШ
I -III ступенів
Педагогічний стаж : 29
років
Уміння щось побачити, здивуватися, захопитися, захотіти негайно зрозуміти,
що, чому і як відбувається, знайти в собі сили, щоб відшукати відповідь на ці
запитання, не відступити перед труднощами, а, діставши відповідь, знову
прагнути вперед, у незвідане, - все це разом узяте, і є пізнавальний інтерес.
Інтерес емоційний, він дарує радість творчості, радість пізнання, він міцно
пов'язаний з гостротою сприймання навколишнього світу, увагою, пам'яттю,
мисленням і волею.
Тому
вже з першого класу я навчаю школярів порівнювати, виділяти певні ознаки в
предметах, розрізняти форму, розмір, колір, смак;
знаходити у двох об'єктах схожі і різні ознаки; вилучати зайвий предмет серед
чотирьох-п'яти однорідних. Процес пізнання включає
в себе відображення краси. У підручниках з читання для молодших школярів в
окремих темах подані прекрасні картини природи, і малий читач пізнає, сприймає
розумом і серцем красу природи, життя, праці.
Зміст навчального матеріалу 1-4 класів з читання
часто дає змогу створювати завдання з елементами проблемності.
Читання має велике значення в житті людини. Читання є основою опанування всіх наук,
розвитку людського інтелекту. Без
високої культури читання, наголошував В. О. Сухомлинський, немає ні школи, ні справжньої розумової
праці. Тому вже з першого класу я спонукаю
дітей до пізнавальної діяльності, ставлю перед ними питання: «На що схожа
літера О?», «Які слова допомогли вам відгадати загадку?», читаючи букварні
тексти зосереджую увагу школярів на передбачення, про що буде розповідатися в
казці чи оповіданні.
Щоб
активізувати роботу на уроках читання, розвивати пізнавальну активність
учнів я використовую різноманітні вправи та дидактичні ігри:
Гра
«Хвостик»
Вчитель
читає речення, а
учні відшукують і вставляють слово,
якого не вистачає.
«Розвідники» Після того, як
діти прочитали текст, учитель дає завдання скільки разів у тексті зустрічається
якесь слово. Учні читають текст мовчки і дають відповідь.
«Хвиля»
Діти читають текст
і за сигналом вчителя
змінюють швидкість.(,,Повільно” ,
,,Швидше”, ,,Блискавка”).
Гра «Незнайко»
Один учень (або вчитель) читає текст, а інший
плескає в долоні на помилку.
Гра « Сніжинка»
Читає
той учень, на парту якого впала сніжинка.
«Буксир». Спочатку веде учитель, беручи на буксир весь клас. Потім
сильніший учень – слабших товаришів. Тривалість 2 – 3 хв. – повторювати 3 – 4
рази за урок.
«Блискавка». Вправи спрямовані на прискорення сприйняття тексту.
Школярі читають різні тексти у звичайному для себе темпі. При слові блискавка
вмикається метроном найвищої швидкості. Діти квапляться дочитати. після
вимикання метронома переказують опановане.
«Віконце».
Класовод використовує прямокутник 10Х20 см. з прорізом на рядок чи абзац. Діти
читають однакові тексти на час. Далі переказують зміст або відповідають на
контрольні запитання.
«Розсипані склади». З поданих складів утворюються слова.
«Луна». Один школяр сильніший веде, а другий, як луна, повторює
читання
Гра «Актори». Учитель дає завдання прочитати: здивовано, докірливо, з гнівом, з
жалем, з радістю…
Гра «Чарівні перетворення»
Дібрати до поданого слова як
найбільше нових слів, заміняючи лише одну літеру (нора - нога - нова - ноша -
наша). Перемагає той, хто запише найдовший ланцюжок слів.
Загадки-добавлянки
В ста сорочечках бабуля
Певно, що то є... (цибуля)
Вправи на дотримування навичок швидкої реакції у
доборі слів (Назвати слово - протилежне за значенням).
Вправи на розвиток зорово-слухової пам'яті
(читаю слова, а учні роблять малюнок, або навпаки - показую малюнок, а учні
записують слова).
Відтворити по пам'яті. На дошці виставляю
предмети, або малюнки і пропоную подивитись 10 секунд, а потім записати у тій
послідовності в якій стояли малюнки.
Вправи на
розширення периферичного зору.
Читання слів
записаних пірамідою.
«Криптограми»
Криптограми — мовні задачі. Рухаючись від великої літери у заданому
напрямку, читайте слова.
«Чарівні
квадрати»
Прочитайте слова у рядках та стовпчиках. Що ви пом ітили?
«Переставлялочки»
Переставте склади і прочитайте утворені слова.
на — ша но — ра ма — са
ра — ма ло — ви ли - па ко
— ли си — ро рі — ка
на — каз ла — пи си — ли
тра — ва ко — миш ка — бан
ли — ти ди — во ти — ша
«Розсипанка»
Щоб прочитати «розсипані» слова,
треба переставляти склади.
Всі ці вправи
розраховані на розвиток пізнавальної діяльності молодшого школяра. Такі
завдання розвивають в учнів пам'ять, увагу, уяву, логічне мислення.
Пізнавальну
діяльність розвиває розв'язання мовно-математичних вузликів. Суть полягає в
тому, що завдання зачитуються і розв'язуються усно.
Одне яйце вариться 4 хвилини. За скільки хвилин
зваряться 10 яєць?
П'ятеро хлопчиків ішли зі школи, а назустріч їм троє
дівчаток. Скільки дітей ішло до школи?
Віз, запряжений трійкою коней, проїхав за годину 27
кілометрів. Скільки кілометрів пробіг кожен кінь?
Неабияку
пізнавальну активність на уроках математики розвивають цікаві математичні
задачі – віршики:
5 смерічок, 2
берізки
Зеленіють біля річки.
Поряд з ними є ожина
Скільки всіх дерев, скажи – но?
Якось бігло
через ліс 8 кіз.
П’ять з них білі – білі,
А останні – сірі – сірі.
Скільки бігло через ліс сірих кіз?
Купила в
крамниці сестричка
Сім метрів шовкової стрічки.
Три метри мені віддала,
А скільки собі узяла?
З
метою розвитку пізнавальної активності учнів перших класів на уроках навчання
грамоти, в букварний період використовую ребус – метод – це читання за
допомогою малюнків (діти вимовляють перший склад і читають слова).
Сучасний урок
вимагає від педагога оптимального поєднання індивідуальної, парної, групової і
колективної форм організації навчальної діяльності учнів.
Виховний та розвивальний характер
навчально-пізнавальної діяльності на уроці поглиблюється за умови постійного
включення учнів у ситуації, де вони повинні:
доводити власну думку, наводити на її захист
аргументи, докази, користуватись здобутими знаннями;
ставити запитання вчителю, товаришам, з’ясовувати
незрозуміле, поглиблювати процес пізнання;
рецензувати відповіді однокласників, інші творчі
роботи, давати поради;
ділитися своїми знаннями з іншими;
допомагати товаришам, коли вони відчувають утруднення,
пояснювати незрозуміле;
спонукати до знаходження не одного рішення, а
декількох самостійно зроблених;
вільно вибирати завдання, переважно пошукового і
творчого характеру;
урізноманітнювати діяльність, включати в пізнання елементи
праці, гри та спілкування;
виконувати завдання-максимум, розраховане на читання
додаткової літератури, першоджерел, на тривалі спостереження.
Значна кількість основних методичних інновацій
пов’язана сьогодні із застосуванням інтерактивних методів навчання. Тому,
змінивши слова великого китайського педагога Конфуція «Те, що я чую, я забуваю.
Те, що я бачу, я пам’ятаю. Те, що я роблю, я розумію», можна сформулювати як
кредо інтерактивного навчання.
Те, що я чую, я забуваю.
Те, що я бачу й чую, я трохи пам’ятаю.
Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти.
Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і
навичок.
Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.
У своїй практиці я
використовую різні інноваційні методи навчання. Прикладом може бути вправа «Ромашка»,
завдання якої полягає у створенні правильного речення, що стосуються даної
теми.
Добре спрацьовує вправа «Мозковий штурм»,
яка дає можливість повторити вивчене на попередніх уроках та узагальнити
почуте. Ця вправа – міра швидкості думки та шкала виявлення рівня знань.
На своїх уроках я
використовую вправу «Криголам», яка допомагає подолати відчуженість,
згуртовує учнів, сприяє формуванню товариськості.
Здавна популярна, але
трохи забута гра «Морський бій». Ця гра дає величезний заряд енергії. Оченята
швидко стрибають то на букву, то на цифру. Це – прекрасна зарядка для очей та
потужний поштовх мозку до праці.
,,Асоціативний кущ’’
На початку
роботи вчитель визначає одним словом тему, над якою буде проводитися робота, а
учні згадують все, що виникає в пам’яті стосовно
цього слова. Наприклад, на уроці математики , під час вивчення цифри 7, діти
пригадують все, що пов’язується з цим числом.
Рефлексія (підсумок).
- Що
стимулювало вас виявити творчість? Що заважало? Я знаю … .
Я вмію…
Очікування.
Що кожен з вас очікує від сьогоднішнього уроку?
…
Групова дослідницька робота (спільні проекти).
Зі своїми
учнями ми створювали такі проекти:
«Зелена аптека»
«Будьмо знайомі» - міні – проект (походження назв рослин
і тварин)
«Як вберегти ялинку перед новорічними святами?»
«Не зривайте первоцвітів!»
«Вода – це життя!»
«Т. Г. Шевченко – великий Кобзар»
«Казка вчить як на світі жить»
«Подорож до країни Математики»
Дискусія
,,за’’ і ,,проти’’. ,,Займи позицію” (перехід з однієї
групи в іншу).
Щоб учням
завжди було цікаво на моїх уроках, щоб вони набули компетентність з того чи
іншого навчального предмету я використовую ІКТ:
графічні редактори;
засоби відеотехніки;
електронні посібники;
електронні енциклопедії;
мультимедійні презентації.
Інтерактивні
методи навчання сприяють підвищенню пізнавального інтересу учнів, а це
нерозривно пов’язано з кращим засвоєнням досліджуваного матеріалу, розвитку в
них творчих здібностей, уваги, пам’яті, мислення, і, водночас, підвищує
ефективність уроку.
У своїй
педагогічній діяльності вчитель має постійно враховувати, що пізнавальний
інтерес школяра виникає і зміцнюється лише в ситуації пошуку нових знань,
інтелектуального напруження самостійної діяльності. Тому, якщо знання лише повідомляються
учням і закріплюються, активність згортається, інтерес згасає.
Різнобічний розвиток особистості
учня передбачає гармонійне поєднання формування базових знань, умінь та навичок
з творчою діяльністю, пізнавальною активністю. Доклавши
багато сил, енергії, педагогічної майстерності можна досягнути бажаних
результатів.
Матеріальне
забезпечення черпаю у компанії «Нова школа», де постійно оновлюється база
електронних підручників; на сайті «Презентації для дітей», «Вчитель вчителю,
учням, батькам», «Методичний портал», «Освітній портал. Urok-UA.com» «Школьный
дворик» та інших, у передових вчителів-методистів; через мережу Інтернет, а також створюю
власні презентації. Мною розроблені
різноманітні презентації для уроків читання, математики, природознавства, з
основ здоровя та інш.:
«Легені нашої планети»
«Вода – це життя!»
«Українська абетка»
«Ребус – метод»
«Склад натурального числа»
«Охорона природи – справа кожного!»
«Сонце – це розпечена куля»
«Мандруємо заповідними територіями України»
«Ландшафти України»
«Органи чуття»
«Фрукти та овочі»
«Державний стандарт»
Для розвитку
читацької компетентності учнів початкових класів, їх пізнавальної активності
мною складені чистомовки до багатьох літературних творів. Цей вид роботи
зацікавлює учнів і стимулює до самостійного читання художніх текстів.
Наприклад:
Чистомовка до казки «Лисичка і Журавель»
Ка – Ка – Ка – жила собі лисичка
Ель – ель – ель – біля неї журавель
Ами – ами – ами – вони стали кумами
До вірша П. Воронька «Кожушок»
Ок – ок – ок – йшов сніжок,
Ок – ок – ок – продавати кожушок,
Ив – ив – ив – кіт купив,
Ха – ха – ха – того кожуха.
Аналізуючи
свою роботу над даною проблемою, я зробила певні висновки:
―учнів привертає новизна проведення нестандартних
уроків, які сприяють розвитку пізнавального інтересу. Незалежно від їх
кількості, вони завжди різні, цікаві, захоплюючі, приховують у собі безліч
таємниць.
―під час таких уроків створюються умови для активного спілкування,
за якого учні прагнуть висловити думки, вони з бажанням виконують завдання,
виявляють цікавість до матеріалу, що вивчається.
―діти вчаться самостійно працювати з навчальною,
довідковою та іншою літературою з предмета.
Отже, здатність дитини до саморозвитку, її творча та пізнавальна активність – головна складова успішного навчання.
