Як все було

Фотоальбом моїх випускників

https://drive.google.com/file/d/0BzXMBoRI01KlVXptN3ZCa3Zhbzg/view?usp=sharing

Проектний урок у 2 класі "Будьмо знайомі

Природознавство

Тема: Рослини і тварини України. Охорона природи.

Мета:

• Формувати інтерес до навколишнього середовища. Ознайомити учнів з різноманітністю рослинного та тваринного світу. Розширити знання учнів про рослини - символи України, тварини, які водяться на території рідного краю.
• Розвивати комунікативні здібності. Вміння робити висновки, презентувати свої дослідження. Відстоювати свої думки.
• Розвивати і збагачувати словниковий запас учнів; розвивати звязне мовлення, мислення.
• Виховувати любов до природи, рідного краю; виховувати бережне ставлення до природи та турботу про рослини і тварини.

Обладнання: малюнки, ілюстрації та фото - картини із зображенням рослин та тварин, презентація "Будьмо знайомі"

Організаційний момент

- Діти, сьогодні до нас завітали гості. А коли в домі гості - це свято. Так проведемо наш урок так, щоб нашим гостям було цікаво і радісно.

Привітання:

- Я всміхаюсь сонечку!
- Здрастуй, золоте! (говорять діти)
- Я всміхаюсь квіточці1
- Хай вона росте!
- Дощику всміхаюся!
- Лийся, мов з відра!
- Гостям усміхаюся!
- Зичу їм добра!

Вчитель:
- Першими сідають дівчатка, бо вони у нас як квіточки гарні. А другимисядуть хлопчики - бо вони сильні і мужні як справжні джентльмени.

Ось почули ми дзвінок,
Він покликав на урок.
Кожен з вас вже постарався -
До уроку підготувався.
Тож девіз тепер згадаймо
І урок розпочинаймо!

Учні (хором) : 
- Ми всі господарі природи, тож збережемо її вроду!

Повідомлення теми і завдань уроку

- Сьогодні у нас урок за проектом "Будьмо знайомі!", про свої здобутки звітуватимуть наші групи:

• "Науковці" 
• "Народознавці"
• "Художники"
• "Піснярі"
• "Народні цілителі"

- Слово надається капітанам груп. Звітуйте своїми девізами про готовність до уроку.

Науковці.  Природа красива, природа цікава про неї розкажем сьогодні ми вам.

Наша група зібрала цікаву інформацію про деякі рослин  і тварини рідного краю.

Народознавці. З природою живи у дружбі, то буде вона тобі у службі

Ми розповімо вам про рослини - символи та тварини, які охороняють на Україні.

Художники. Ми вміємо красою милуватись, примножувать її і берегти.

Наша група підготувала фотовиставку, виставку малюнків про рослини і тварини. А ще ми підібрали цікаві загадки та народні прислівя і приказки про рослини і тварини.

Піснярі. А ми пісні співаєм рпо природу, бо дуже її любим й бережем.

Ми пісеньки про калину склали, і про гриби - опеньки, і про єнотів маленьких теж хочем заспівать.

Народні цілителі. Люби природу й бережи - вона тобі а пригоді стане, врятує швидко від біди.

Ми зібрали цікаву інформацію про лікарські рослини, абусині рецепти від різних хвороб.

 Мотивація навчальної діяльності

- Що таке природа?

- Як можна природі завдати лиха?

От же перед нами стоїть завдання: не тільки милуватися красою рідної природи, а й не завдавати їй лиха, берегти і примножувати її.

- Н а які групи ми поділяємо природу?

- Що належить до живої природи?

Сьогодні ми поговоримо про представників флори і фауни.

I. Актуалізація опорних знань.

1. Створення асоціативного куща.

2. "Асоціативний кущ". Тварини.

3. "Гронування"
- Навіщо людям потрібні рослини і тварини.

Вчитель: - А зараз про свою роботу прозвітує перша група "Науковці"  Кропива. В Україні поширена практично всюди, крім луків із щільним дерновим покривом та степів, росте біля людського житла.  Багаторічна трав’яниста рослина заввишки до 1 м, утворює густі зарості.  Жалкі волоски захищають кропиву від великих тварин. Та її пишним листям безкарно ласують слимаки, гусінь і жуки.  Листя та стебла кропиви вкриті жалкими волосками, що мають вигляд мініатюрних.

• Працюючи з "Українським енциклопедичним словником", ми дізналися, що в Україні є кілька видів ластівок: сільська, міська, берегова.
• Ластівки - невтомні трудівниці. Вони будують гнізда з глини чи землі, змочують їїї слиною. Щоб гніздечко було міцним. ластівки додають до глини невеликі соломинки. Усередині гніздо вимощують стеблинами трав'янистих рослин, а зверху - пір'ям. Ластівка відкладає 4- 7 білих з рудуватими цяточками яєць. Пташенята вилуплюються на 14 - 16 день. Вониголі і безпорадні. Ростуть дуже швидко і на 15- 20 день залишають гніздо.Пташенята дуже ненажерливі. Батьки приносять їм їжу 300- 600 разів на день. Коли пташки підростають батьки їх привязують, щоб вони не випадали з гнізда. Ластівки відшукують довге волосся і шматочками глини приліплюють до гнізда. А другий кінець волосини намотують пташеняті на лапку.
• Ластівка сільська - невеличка чорно-синя пташка із білими грудьми; лоб і горло рудувато - коричневі. Довгі гострі крила пристосовані до стрімкого і тривалого польоту. У ластівок короткі ноги, тому ці пташки дуже рідко сідають на землю. Ластівки можуть навіть пити на льоту.

Звіт групи "Народознавці"

Майже в усіх народів є рослинні символи: у ка­надців — клен, у росіян — берізка. Для українців символом стала верба й калина. Усім відоме прислів'я: «Без верби й калини нема України». Крім верби і калини в Україні в особливій пошані і топо­ля, вишня, а серед квітів: барвінок, чорнобривці.

Калина — кущ або невелике дерево заввишки до п'яти метрів. Росте у лісах і чагарниках, на обійсті біля будинків. Це рослина з родини жило-листевих, має трилопатеві листки, гілки голі. Суцвіття не густе, віночки білі. Плоди ягодоподібні, овальні, яскраво-червоні, з однією кісточкою. На смак ягоди — гіркі, терпкуваті. Кора має зеленувато сірий колір.

Калина — харчова, лікарська, медоносна рослина. З неї готують варення, повидло, компоти. Калина — фарбувальна рослина. Кора і ягоди калини мають ліку­вальні властивості. Спиртовий екстракт калини та її відвар — добрі кровоспинні засоби. Ягоди вживають як потогін, послаблювальний засіб. Ягоди з медом уживають при гострих респіраторних хворобах, при захворюваннях печінки. Соком калини очищають об­личчя, щоб рум'янилось.

• З давніх-давен українці шанували вербу. Часто в українському краєвиді можна побачити її схиленою над самою річкою. Казали: “Де верба — там і вода”. Саме вербові гілочки використовували для розшукування під землею води. А там, де росте верба, — обов’язково буде вода. Тому так часто в тих місцях копали криниці. Верба сприятливо діє на воду, вербовий дух люблять бджоли. Високо цінуються вулики з вербових дощок.
  Вербу завжди шанували. І зараз гілочки верби, освячені в останню неділю перед Великоднем — Вербну, вважаються магічними. Був звичай, коли матері по черзі “били” свяченими галузками своїх дітей, примовляючи:
  Не я б’ю — верба б’є: Будь великий, як верба,і здоровий, як вода, А багатий, як земля! З верби здавна виготовляли національні музичні інструменти: кобзи, бандури. Також робили з неї меблі, ложки, човни.

Загадки про тварин

• Красивий довгоногий птах,

               Їсть ящірок, мишей, комах.

          З людьми - давні друзі,

          І люди люблять ... (чорногузів)

- Як іще називають чорногузів? (лелеки)

• Лелека - це символ вірності, щастя, добробуту, живий символ України. Це птах із довгою шиєю і довгими міцними ногами. Шия гнучка, очі круглі, чорні, немов смородинки.Дзьоб міцний, червоний, гострий. Політ його плавний, величний. Коли крила його згорнуті, то здається, що він увесь білий і лише хвіст має чорний. Коли лелека випростає крила, то бачимо, що кінцівки його крил чорні, а хвіст білий. 
• лелеки живуть парами. Великі, майже плоскі гнізда мостять на дахахбудівель, на старих деревах, іноді на електричних стовпах. У цих гніздах птахи живуть багато років. Дорослі лелеки голосу не мають. Харчуються птахи не лише жабами, а й мишами - полівками, ховрахами, водяними комахами. Цим лелеки приносять велику користь рибному та сільському господарству.
• Перед відльотом у теплі краї на зиму лелеки збираються у зграї. У вересні - жовтні вони залишають місця гніздування і відлітають на південь, до Африки. облітаючи Середземне море зі сходу. Живе лелека близько 20 років.

Група "Художники"

- Ми намалювали калину, лелечу сім'ю, ластівку, білочку і дібрали про рослини і тваринр вірші та загадки.

• Вірш Марії Познанської "Калинонька"

Ось калина над водою

Віти стеле по воді.

Хто це щедрою рукою

Їй намистечко надів?

Червонясте, променисте,

Розцвітає, як вогні.

Дай хоч трішечки намиста,

Калинонько, і мені.

• А ще ми дібрали загадки про рослини і тварини.

Стоїть дід над вербою

З білою бородою.

Тільки сонечко пригріє,

Борода почервоніє. (кущ калини)

Швидко скрізь цей птах літає,

Безліч мошок поїдає,

За вікном гніздо будує,

Тільки в нас він не зимує. (ластівка)

Я веселий звірок,

Плиг з ялинки на дубок.

Не стрибаю. а літаю - 

Хвіст мені допомагає. (білка)

• А тепер послухайте прислівя і приказки про рослин і тварин.

1. Ластівка день починає, а соловей кінчає.
2. Де лелека водиться, там щастя родиться.
3. Де багато пташок, там нема комашок.
4. Де сріблиться вербиця, там холодна водиця.
5. Без верби й калини нема України.

Звіт групи "Пісняри"

- А наша група заспіває вам пісні про рослини і тварини.

1. "Ой є в лісі калина"(українська народна пісня)

Ой, єсть в лісі калина,  | (2)
Калина-калина,
Комарики-дзюбрики, калина.
Калина-калина,
Комарики-дзюбрики, калина.

Там стояла дівчина,      | (2)
Ходила, ходила,
Чубарики-чубчики, ходила,
Ходила, ходила,
Чубарики-чубчики, ходила,

Цвіт-калину ламала,      | (2)
Ламала, ламала,
Комарики-дзюбрики, ламала.
Ламала, ламала,
Комарики-дзюбрики, ламала.

Та й в пучечки в'язала,  | (2)
В'язала, в'язала,
Комарики-дзюбрики, в'язала.
В'язала, в'язала,
Комарики-дзюбрики, в'язала.

 2. "Пісня лисички"

Я лисичка, я сестричка
Не сиджу без діла,
Я гусятка пасла,        | (2)
Полювать ходила

А сьогодні у неділю
Треба відпочити,
Свою хатку гарнесенько  | (2)
Треба прикрасити

А щоб краще, а щоб краще
Була моя хата,
Піти треба у гайочок,   | (2)
Квіточок нарвати.


3. "Два єнота"
У суботу два єноти
на горбочку вчили ноти.
Так старались, так учили, 
що лоби у них змокріли.

Приспів:
Це добре, що єноти
стараються отак
і мають до роботи
такий завзятий смак.


На горбочку, біля плоту
говорив єнот єноту:
-Добре будем знати ноти,
недаремно ж ми єноти.
Приспів.
Презентація завдань групи "Народні цілителі"


Калина звичайна

У медицині використовують квіти, плоди, кору, листя. У народній медицині квіти вживаються при бронхітах; чаєм з квітів лікують застуду.З ягід варять смачні киселі, печуть пироги.

Ромашка

Відвар з квітів використовують при застудних захворюваннях, бронхіті, під час зубного болю, болях у шлунку; полощуть горло при ангіні, купають немовлят, миють волосся; у косметиці ромашку використовують для виробництва кремів, лосьйонів, шампунів.

Нагідка

Малесенька, рудесенька, як сонечко яснесенька. Латинська назва - календула. Мазі, зроблені з календули, загоюють рани, а настої лікують шлунок і печінку. У квітів календули великі цілющі властивості, а ще в них є ефірна олія. У пелюстках міститься барвник, який надає красивого кольору соусам, тісту, супам.

Барвінок

Настоєм барвінку лікують головний біль, гіпертонію, полощуть ротову порожнину під час зубного болю.

Гра "Павутинка"

Учні стають у коло(зарані розприділили ролі між собою), один з них тримає клубок з ниток і передає іншим:
Я калина(дуб) мені потрібне Сонце
Сонце нагріває повітря
Повітрям дихає білочка
Білочка їсть горішки ліщини
На ліщині живуть комашки
Комах їдять жаби
Жаб поїдають лелеки
Лелеки приносять радість людям
Люди - частина живої природи
Природа - це окраса нашої планети
Планеті потрібне сонце...
Сонце дає світло і тепло
Тепло потрібне рослинам і тваринам
Тварини дають людям продукти харчування та одяг
Одяг виготовляють також і із рослин
Рослини ростуть у лісі
У лісі світить сонечко і там росте липа...


Вчитель: - Отже наша природа - це дивний світ. ЇЇ треба берегти і охороняти.


Наш дивний світ такий, як казка,
Он в небі хмаронька пливе.
Тож бережи його, будь ласка,
Все в ньому гарне і живе.
Он квітка полум'ям палає,
І ясне сонечко блищить.
Чарівна пташечка співає,
Все в дивосвіт прийшло, щоб жить.


- Людина є господарем природи, але вона повинна бути бережливим господарем. Пам'ятайте про це!



 

Тест з інформатики. 4 клас. "Що таке Інтернет? "

1. Інтернет - це ...
а) бібліотека;
б) глобальна мережа, яка з'єднує комп'ютери по всьому світі.
в) планета Всесвіту.

2. Браузери - це...
а) спеціальні програми;
б) віруси;
в)вікна.

3. Які вам відомі програми - браузери?
а) Google Chrome;
a) Mozilla Firefox;
в) Internet Explorer.

4.Що таке сайт?
а) це невеличкі програми, які без відома користувача комп'ютера шкодять файли;
б)спеціальна програма, яка не пускає віруси;
в) веб - сторінки, які пов'язані за змістом.

5) Віруси - це...
а) розваги та ігри;
б) програми, які знищують дані на диску;
в) нові вкладки.

6. Навіщо потрібні антивірусні програми?
а) щоб запобігти зараженню комп'ютера вірусами;
б) щоб знищити реклами;
в)щоб переглядати веб - сторінки.

Виховна година "З Україною в серці"

Виховна година

« З Україною в серці»

Мета: Узагальнити та систематизувати знання учнів про Україну, державні та народні символи; розвивати знання про красу і багатство української мови; виховувати любов до рідної мови, рідного краю, його традицій, почуття поваги до всього свого, українського, бажання розмовляти рідною мовою. Спонукати учнів до усвідомлення необхідності жити в мирі та злагоді. Виховувати в учнів дбайливе ставлення до Батьківщини. Плекати в них почуття патріотизму, національної гордості, любові до рідного краю, розуміння, причетності до всіх подій, що відбуваються в Україні.

Обладнання: проектор; фізична карта України; презентація про Україну; зображення державних символів України; малюнки дітей.

Хід заходу

Є багато країн на землі

В них озера, річки і долини

Є країни великі й малі,

Та найкраща завжди Батьківщина.

Учитель: - Чи здогадалися ви,  про що піде мова сьогодні?

- Так, діти, сьогодні ми поговоримо про нашу рідну, милу Батьківщину.

- Що таке Батьківщина?

1. Під віконцем калина

2. Тиха казка бабусі

3. Ніжна пісня матусі.

4. Дужі руки у тата.

5. Під тополею хата,

6. Під вербою криниця,

7. В чистім полі пшениця!

8. Батьківщина – це ліс осінній,

9. Це домівка моя, і школа,

10. І гаряче сонячне коло.

11. Батьківщина – це труд і свято,

12. Батьківщина – це мама й тато.

13. Це твої найщиріші друзі

14. І бджола у веснянім лузі.

 Кожна людина завжди  з  великою любов’ю і душевним трепетом згадує місця, де минуло її дитинство. Те родинне вогнище – де живуть мама, тато, дідусь, бабуся, брати, сестри.

Де б ти не жив  біля високих гір чи синього моря, серед безкрайнього степу чи в оточенні віковічних лісів, у місті чи мальовничому селі, - усе це зветься одним словом - Україна.

Україна, Батьківщина, Вітчизна, рідний край … Ці слова дорогі кожній людині нашої країни. Кожному з нас мила серцю Україна, тому що ми тут народилися, зробили перші кроки, сказали перше слово, вперше пішли до школи, зустріли схід сонця. Це тут, на Україні, співають для нас невгамовні солов’ї, цвітуть вишневі сади, колосяться золоті ниви. Це земля для нас як рідна мати – найдорожча, найдобріша, наймиліша. І недаремно всі українці свою Вітчизну з прадавніх часів називають ненькою – Україною.

1.      Україна – рідний край.

Поле, річка, зелен-гай.

Любо стежкою іти,

Тут живемо я і ти.

2.     Чудовий край мій – Україна.

Це рідна серцю сторона.

Цвіте духмяно тут калина

І рута-м'ята край вікна.

3.     В моїм серці Україна

 – Гарна, рідна і єдина.

Дух в ній прадідів живе,

Скарб землі він береже.

4.     Українське слово й пісня,

 Що звучить ласкаво й грізно...

Ось така моя країна,

 Мила серцю Україна.

-         Сьогодні ми здійснимо віртуальну подорож нашим рідним краєм.

Перша зупинка «Історична»

-         Чи знаєте ви звідки пішла назва «Україна»?

 Легенда про Україну

Колись дуже дуже давно жила собі одна убога жінка. Не було в неї ніякої втіхи, тільки важка непосильна робота. І ось настав радісний день. У неї народилася донька. Така маленька, чарівна, мила. Стала жінка думати яке їй дати ім’я. Та тут невідомо звідки з’явилася чарівниця і сказала: «Не давай своїй донці імені, вона сама його знайде». Проходили роки дівчинка підростала, була вродливою, розумною, але невеселою, тому що не мала імені. І коли їй виповнилося 16 років пішла шукати собі ім’я.

Бідна вдова почекала день, другий і рушила шукати свою доньку. Вийшла в широке поле, де колосилася золота пшениця, де кружляли ластівки в блакитному небі і світило яскраве сонце. Побачила там свою доньку, яка спокійно спала і замилувалася її красою. Та раптом небо потемніло, стихли пісні пташок. І почула мати тупіт коней, чужу мову. Це був хан Батий зі своїм військом, який часто нападав на ці землі. Хан побачив  красуню -  дівчину і крикнув: «Украуіна» на їхній мові це означало – молода дівчина. Забрав її з собою. Раптом все стало чорне – чорне, здійнялася курява, військо зникло і залишилася тільки самотня вдова. З її очей лилися сльози, вона йшла і тільки промовляла слово «Україна», а на тому місці, де капали сльози на землю виростали сині волошки. Жінка бігла за своєю донькою, збивала ноги до крові і на тому місці, де капала кров виростали червоні маки.

І сині волошки, і червоні маки з тих пір стали народними символами нашої Батьківщини.

Друга зупинка «Символи України»

1.     Народні символи.

Народні символи України є рослинні і тваринні.

До рослинних символів відносяться калина, верба, дуб, тополя, барвінок, чорнобривці. Вони здавна уособлюють красу нашої України, духовну міць народу, засвідчують любов до рідної землі.

   Здавна у нашого народу найбільш шанованим деревом є верба. „Без верби і калини – нема України”, – говориться в народній приказці. Важко уявити нашу землю без верби. У нас її росте близько 30 видів. Говорять: „Де вода, там і верба”. Вона своїми коренями скріплює береги, очищає воду. Коли копали криницю, то кидали шматок вербової колоди для очищення води. У відро з водою клали вербову дощечку, а на неї ставили кухлик для пиття води. Це була своєрідна народна гігієна.

     Завжди любили люди цілющу красуню калину, яка є символом дівочої краси, ніжності. Вона росла біля кожної хати. Красива вона і в пору цвітіння, і коли багряніє восени листя, і взимку, коли на тлі білого снігу червоніють її ягоди. Дівчата вишивали на сорочках калину, її вплітали у віночок.

З гілочки калини батько синові робив сопілочку, а слабеньким дівчаткам-немовляткам робили колисочку із калини. Калину оспівують у піснях, про неї складено легенди. В одній із них розповідається про те, як вродлива дівчина Калина завела у болото ворогів-бусурманів. Багато з них загинули, але загинула і молода красуня. На місці її загибелі виріс кущ, який на честь дівчини і назвали калиною.

    Символом сили, могутності, довголіття є дуб. Дуб живе довго. Матері своїм синам на сорочці вишивали листя дуба, щоб син був сильним, міцним. Спали на дубових меблях, які, за повір'ям, додавали під час сну сили. Дуб, як і інші наші народні символи, має лікувальні властивості. У дубовому лісі добре почувають себе люди, які страждають на серцеві захворювання.

   Одним з найулюбленіших  рослинних символів є барвінок. Цю рослину назвали так на честь кохання юнака Бара і дівчини Вінки. Барвінком прикрашають весільний коровай, його садять біля хати. Барвінок вплітають дівчата у віночок. Він зеленіє навіть під снігом. Барвінок є символом кохання.

   Тваринних символів у нас також є багато. У княжі часи улюбленою твариною був тур. У козацькі часи - кінь. У багатьох думах, піснях оспівували козака і тут же згадували його коня.

Але найулюбленішими тваринними символами є птахи. Люди вважали, що навесні душі померлих в образі птахів повертаються на землю. А поскільки це душі померлих - то де їм місце? В раю. І повертаються вони восени в рай. Очевидно з цих двох слів утворилося "Вирій". А ключі від Вирію Бог доручив зозулі, - говориться в легенді. Відкриває зозуля ключами вирій, випускає птахів по черзі на землю. А іще Бог доручив зозулі кувати довгі роки життя людям. І у вирій вона повинна відлетіти раніше, щоб відкрити його для інших птахів. Тому не встигає вона висидіти пташенят і підкидає яйця в чужі гніздечка. Та як би там не було, про зозулю в Україні ніхто ніколи не говорив погано. У народних піснях її порівнювали з матір'ю, яка побивається за своїми дітьми, називали лагідно "зозуленькою-матінкою".

   Улюбленим птахом є лелека. Його назвали на честь божества добра і кохання - Леля. Ну, а як відомо - від кохання народжуються діти. От і приносить їх у наші домівки лелека. Говорили колись, що Лель живе у душі доброї людини, а лелека мостить гніздо на подвір'ї добрих людей.

   Символом туги за рідним краєм є журавель. Це щемливе відчуття, яке чути у курликанні журавлів, відчуває людина, коли вона далеко від Батьківщини.

   Український народ дуже співучий. Давня легенда розповідає про пташку, пісні якої стали перекладом на пташину мову пісень нашої Батьківщини. Ця пташка - соловей. Розповідали старі люди, що колись давно ця гарна пташка не жила на наших землях. Гніздилася в далеких краях і не знала дороги на Україну. Але  солов'ї  були дуже співучі, то літали по всьому світу і збирали пісні всіх народів для індійського царя.

Залетів один соловейко на Україну і сів спочити у якомусь селі. Всі люди і той час були в полі і село було німе.

– Що то за люди тут живуть? - подумав соловей. - Ні тобі пісні, ані музики не чути. Але зайшло сонечко, і люди гуртом повертали додому. То тут, то там чулися пісні.

Але пісні були сумними. Тяжка праця за день забрала багато сил. Тут соловей заспівав і звеселив їх. Забули люди про втому і так заспівали своєму заморському гостю, що він і не повірив. З усіх земель злетілися солов'ї до царського саду, співаючи йому принесені ними пісні. Але все те було вже знайоме цареві і він сердився. Аж ось під вікнами заспівав соловей з України, і цар втратив спокій. Таких пісень він ще не чув - і велів тому солов'ю співати день і ніч ...

2.     Державні символи.

«Державний Прапор України»

Прапор виник ще за античних часів і поширився в Європі у добу Середньовіччя. Найдавніші прапорні полотнища були трикутно-клинові, потім з’явилися чотирикутні. Крім синього і жовтого (колір неба і сонця), найбільш поширеними кольорами були червоний і білий. Великого розквіту набуло українське прапорництво у героїчну козацьку добу. Тоді з’явився новий прапор – малинового кольору, який став основним у козаків. Сині і жовті барви використовувалися під час війни під проводом Б.Хмельницького. Потім їх почали використовувати Українські Січові стрільці та Українська Повстанська Армія. Вибір кольорів був умотивований такими міркуваннями.

Жовтий колір - це колір пшеничної ниви, колір хліба, зерна, що дарує життя всьому сущому на землі, це колір жовтогарячого сонця, без лагідних променів якого не дозрів би, не заколосився б хліб. Це символ достатку українського народу. Блакитний, синій колір - це колір ясного, чистого, мирного неба. Це колір води, без якої не дозрів би хліб. І ще - це колір миру.

Наш прапор

Синій, як море, як день, золотий –

З неба і сонця наш прапор ясний.

Рідний наш прапор високо несім!

Хай він, уславлений, квітне усім!

Гляньте, на ньому волошки цвітуть,

Гляньте, жита в ньому золото ллють

З жита й волошок наш прапор ясний.

З неба і сонця, як день весняний.

                                           О.Олесь

Державний герб України

Герб - це символ влади.  Золотий тризуб на синьому тлі – дуже давній знак. Він зустрічається ще за часів Князівської України, зокрема на монетах київського князя Володимира Великого. Отже, нашому гербу – понад тисячу років!

 Багато істориків висловлюють свій погляд на історію походження тризуба. Одні вважають його зображенням церковного світильника або якоря; інші – голуба. Є думка, що князівський знак-тризуб символізує місто Київ, яке виникло на трьох пагорбах: Старокиївському, Щекавиці, Хоревиці.

Є й інші погляди. Число "три" завжди вважалося казковим, чарівним. У народних казках йдеться про трьох богатирів, три бажання, які виконують чарівники, три дороги, що лягають перед казковими героями. Отже, у тризубі відображено триєдність життя. Це Батько-Мати-Дитя. Вони символізують собою Силу-Мудрість-Любов.

Україна

Я країна Україна

з козацького роду,

Мати вільних українців –

древнього народу.

Тут мої міста і села –

Від Дону до Сяну,

над Дніпром моя столиця

діамантом сяє.

Мої гори, моє море,

моє небо чисте,

тут мій прапор синьо-жовтий,

тризуб золотистий.

                                     Олесь Лупій

Гімн України

Слово гімн грецького походження (похвальна пісня) – урочиста пісня, прийнята як символ державної національної єдності. Слова Національного Гімну «Ще не вмерла України…» написав у 60-х роках ХІХ століття відомий український поет Павло Чубинський. Музику написав західноукраїнський композитор Михайло Вербицький. Гімн - це хвалебна пісня своїй Батьківщині, в якій народ висловлює побажання бути вільним, щасливим, жити в достатку.

З гімну починають урочисті збори, свята, надзвичайні масові події, гімном їх і закінчують. Слухають і виконують гімн стоячи.

Текст Гімну України

Ще не вмерла України і слава, і воля,

Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.

Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.

Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Приспів:

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,

І покажем, що ми, браття, козацького роду.

Кросворд «Україна»

			1
				2
3
			4
		5
			6
7

1.        Автор  тексту  Гімну  України.  (Чубинський)

2.        Український  спортсмен,  чемпіон  з  боксу.  (Кличко)

3.        Найвища  гора  в  Карпатах.  (Говерла)

4.        Кущ,  символ  України.  (Калина)

5.        Столиця  нашої  країни.  (Київ)

6.        Найбільша  річка  нашої  держави.  (Дніпро)

7.        Дерево,  народний  символ  України.  (Верба)

(Ключове  слово – Україна)

Третя зупинка «Мова моя колискова»

-         Де ми живемо?

-         Хто ми?

-         А мова наша яка?

Мова – наш вірний друг і помічник протягом усього життя. Про неї поети і письменники писали вірші, легенди, пісні.

Українська мово –

Пісня колискова,

Українська мово –

Гілка калинова.

Як же тебе, мово,

Можна не любити?!

Твоє чисте слово

Як не розуміти?

Ти краса чудова,

Різнокольорова!

Наша рідна мова –

Світле добре слово!

Солов’їну, барвінкову,

Колосисту – навіки –

Українську рідну мову

В дар дали мені батьки.

Берегти її, плекати

Буду всюди, повсякчас, -

Бо єдина ж, - так, як мати, -

Мова кожного із нас!

Батько мені каже:

З книжкою дружи,

Рідну мову, синку,

Завжди бережи.

Мову ту, що люди

Рідною зовуть,

Ти ніде й ніколи,

Синку, не забудь.

Рідне слово й пісню

Завжди серцем чуй.

Як Вітчизну й матір,

Їх люби й шануй.

Анаграма 

                   Цих загадок рівно сім,

 Пропонуємо усім:

 Їх сумлінно розгадати

 Та у стовпчик записати.

 З перших літер скласти слово,

 Якщо впорались - чудово!

1. Коли все у тебе гарно,

 Коли день пройшов не марно,

 Наче квітка розквітаєш,

 На обличчі її маєш.

 Посміхаються вуста.

 Що це? Відповідь проста.

2. В ньому сторінок багато,

 Там і будні, там і свята.

 Він події позначає,

 Історичні дати знає,

 Та рахує залюбки

 Тижні, місяці, роки.

                   3. Ось стоїть біленька хата -

       Там твої матуся й тато,

       Твої сестри та брати

        І, звичайно, там є ти.

       Ще бабусі, дідусі,

       Зібралися геть усі!        

       Бути в кожного повинна

       Дружня та міцна _ _ _ _ _ _!

4. Рідну мову я вивчаю,

 З літер вже слова складаю.

 Помічниця ось моя -

 Букви в ній від А до Я

 Стали лагідно в рядки.

 Що це, знають малюки?

5. І вареники в сметані,

 І крученики духмяні,

 Сало, терте з часником,

 Борщ червоний з буряком.

 Одним словом як назвати,

 Щоб гостей почастувати?

6. Вони смачненькі та чорненькі,

 У ґрунт попали навесні,

 Тепер із них у полі зріють

 Яскраві соняхи рясні.

 А згодом буде і олія

 Прозора, жовта, запашна.

 Їх можна з друзями лузати.

 Про що ця загадка, хто зна?

7. Цей фахівець нам розказав

 Про долі націй та держав,

 Де наші пращури жили,

 Які в них звичаї були?

 Які одежа, посуд, хата,

 Та ще цікавого багато.

 Розкопки буде він вести,

 Щоб нам минуле довести.

Відповіді на 7 загадок:

Усмішка

Календар

Родина

Абетка

Їжа

Насіння

Археолог

Учитель.

-         А зараз кожен з вас на парті має сердечко, розмістимо їх навколо карти України, щоб наша Батьківщина була захищена любов’ю наших сердець. Цю картину ми повісимо в школі й будемо пам’ятати, що ми українці, громадяни України, її патріоти, а тому будемо старанно вчитися, щоб Вітчизна наша процвітала.